Як читати INCI: розшифровка етикетки та складу косметики за 5 хвилин

Ви коли-небудь брали в руки крем, перевертали його, читали склад і розуміли рівно нічого? Aqua, Glycerin, Niacinamide, Dimethicone, Carbomer — все це виглядає як назви хімічних речовин із лабораторного каталогу. Але насправді за цим списком — чітка логіка, яку можна зрозуміти за кілька хвилин. Вміння читати склад косметики захищає від маркетингових маніпуляцій, допомагає обирати дійсно ефективні засоби і уникати компонентів, на які є реакція.

У цьому гайді розберемо систему INCI від початку до кінця: що це, як читати список інгредієнтів, де ховаються справжні активи й як перевірити будь-який склад за лічені хвилини.

Що таке INCI і для чого створена ця система?

INCI (International Nomenclature of Cosmetic Ingredients) — це міжнародна система стандартизованих назв косметичних інгредієнтів. Її розробляє Комітет з міжнародної номенклатури (INC) при Раді з виробів особистої гігієни США (PCPC), яка публікує офіційний словник INCI Dictionary.

Система з'явилася у 1973 році і вирішила конкретну проблему: один і той самий інгредієнт у різних країнах міг називатися по-різному. Вітамін С десь писали як «аскорбінова кислота», десь як «Ascorbic Acid», десь ховали під торговою назвою. Дерматологи не могли точно визначити, який саме компонент викликав у пацієнта реакцію. INCI це виправила: тепер незалежно від того, де вироблений крем, гіалуронова кислота завжди буде «Sodium Hyaluronate» або «Hyaluronic Acid», а гліцерин — завжди «Glycerin».

За правилами FDA (США) та аналогічними регуляціями в ЄС, Кореї та більшості країн, виробник зобов'язаний вказувати інгредієнти на упаковці саме під їх INCI-назвами. Це означає, що склад будь-якого крему у світі можна прочитати за однаковими правилами. Що також важливо: наявність INCI-назви в словнику не означає, що інгредієнт безпечний чи схвалений для використання — це лише стандартизована ідентифікація. Оцінку безпеки проводить виробник самостійно.

Правило убування: як правильно читати список інгредієнтів

Перше і найголовніше правило: інгредієнти перераховані в порядку спадання концентрації. Компонент, якого в засобі найбільше, стоїть першим. Той, якого найменше, стоїть останнім.

Це відразу дає зрозуміти дуже багато. Якщо Aqua (вода) стоїть першою — засіб водний. Якщо першими стоять два-три різних масла — перед вами анхідрозна (безводна) формула: олія, бальзам, воск. Якщо гліцерин (Glycerin) стоїть другим одразу після води — його там справді багато, і засіб буде добре зволожувати.

Практичний приклад: уявіть два креми, обидва з написом «з гіалуроновою кислотою». У першому Sodium Hyaluronate стоїть п'ятим у списку, у другому — двадцять сьомим. Обидва кремі «містять гіалуронову кислоту», але концентрація відрізняється в рази. Правило убування допомагає побачити цю різницю без лабораторного аналізу.

Важливий нюанс: барвники та деякі регульовані компоненти можуть перелічуватися окремо після основного списку — зазвичай у форматі CI-номерів (наприклад, CI 77891 — це діоксид титану як пігмент). Це не означає, що їх мало: просто для них існують інші правила розміщення на упаковці.

«Лінія 1%»: де ховаються активи та консерванти

Правило убування має виняток: всі інгредієнти у концентрації 1% і нижче можуть стояти в будь-якому порядку серед себе. Це означає, що після певної точки список перестає бути суворо впорядкованим — і саме там найчастіше ховається все найцікавіше в маркетинговому сенсі.

Як пояснюють косметичні хіміки, «лінія 1%» — це умовна межа, після якої починаються компоненти у малих концентраціях. Де саме вона проходить, можна визначити за непрямими ознаками. Запах і консерванти зазвичай використовуються у кількості 0,1–0,5%, тому якщо в списку ви бачите Fragrance або Phenoxyethanol (поширений консервант) — скоріш за все, ви перетнули цю лінію.

Після «лінії 1%» зазвичай перебувають:

• Консерванти: Phenoxyethanol, Ethylhexylglycerin, Sodium Benzoate, Potassium Sorbate, парабени.
• Ароматизатори: Fragrance, Parfum — або конкретні ароматичні молекули (Linalool, Limonene та інші).
• Більшість рослинних екстрактів: їх зазвичай додають у кількості 0,01–0,5%. Екстракт зеленого чаю або центели азіатської на 28-й позиції — це маркетинговий інгредієнт, а не активний.
• Деякі справжні активи: ретинол (0,01–0,1%), пептиди, деякі вітаміни, ферменти. Вони ефективні в малих концентраціях і правомірно стоять наприкінці.

Саме тут потрібна критичність. Якщо крем позиціонується як «з ретинолом» і продається вдвічі дорожче аналогів, знайдіть ретинол (Retinol) у списку. Якщо він стоїть після консервантів і ароматизаторів — його там менше 0,1%, що може бути цілком ефективною кількістю. Але якщо ціна завищена виключно через цей інгредієнт — варто порівняти з іншими варіантами.

Три типи інгредієнтів: функціональні, естетичні та маркетингові

Всі косметичні інгредієнти можна поділити на три категорії. Розуміння цього розподілу повністю змінює те, як ви читаєте склад.

Найважливіший висновок з цього поділу: у більшості косметичних засобів реально «працюють» 4–7 інгредієнтів. Решта — або формують текстуру, або є маркетинговим додатком. Це не означає, що засіб поганий. Але платити преміальну ціну варто тоді, коли функціональні інгредієнти дійсно присутні у потрібних концентраціях, а не лише для того, щоб потрапити на упаковку.

Натуральні чи синтетичні: як розпізнати інгредієнт на етикетці

Одне з найпоширеніших питань при читанні складу: «це натуральне чи хімічне?». Відповідь складніша, ніж здається.

Натуральні інгредієнти у INCI зазвичай записуються латинськими ботанічними назвами: Aloe Barbadensis Leaf Juice (алое), Rosa Canina Fruit Oil (шипшинова олія), Centella Asiatica Extract. Ці назви легко впізнати — вони нагадують ботанічний каталог.

Синтетичні компоненти частіше мають суворо хімічні назви: Dimethicone, Phenoxyethanol, Butylene Glycol. Але тут є важлива застереження: «синтетичний» не означає «поганий» і «натуральний» не означає «безпечний». Гідрохінон — синтетичний, але був роками стандартом лікування пігментації (і зараз заборонений у ЄС через токсичність). Ефірна олія кориці — натуральна, але один з найпотужніших шкірних алергенів.

Крім того, багато речовин, отриманих з природних джерел, проходять таку глибоку хімічну обробку, що їх «натуральність» стає дуже умовною. Гіалуронова кислота, яку ви бачите в кремі, майже завжди вироблена за допомогою ферментації бактерій — це біотехнологічний, а не «природний» процес у класичному розумінні.

Практичне правило: оцінюйте інгредієнти за їхньою дією та концентрацією, а не за тим, «натуральні» вони чи ні.

Корисні ресурси: INCI Beauty та сайти для перевірки складу

Вивчати INCI з нуля не потрібно — є зручні інструменти, які прискорюють цей процес.

INCIDecoder

Один з найпопулярніших безкоштовних ресурсів. Ви вводите назву інгредієнта або вставляєте весь список складу, і сайт пояснює функцію кожного компонента, показує його рейтинг комедогенності та потенційні алергени. Зручний для швидкої перевірки незнайомого засобу перед покупкою. Єдиний мінус: INCIDecoder передає маркетингові твердження виробників сировини без достатньої критичності — варто звіряти з первинними джерелами у сумнівних випадках.

INCI Beauty

Французький ресурс з базою понад 70 000 косметичних продуктів і розширеними функціями фільтрації за типом шкіри, алергенами та небажаними компонентами. Популярний серед тих, хто відстежує конкретні інгредієнти в декількох засобах одночасно.

CosDNA та Skincarisma

CosDNA більш технічний — показує безпеку кожного інгредієнта за кількома шкалами. Skincarisma зручніша для порівняння засобів між собою і пошуку альтернатив.

Офіційний словник INCI (wINCI)

Якщо потрібна точна академічна інформація — офіційна база даних PCPC є першоджерелом для всіх вищезгаданих ресурсів. Тут можна перевірити офіційний статус будь-якого інгредієнта та його стандартну INCI-назву.

Автор матеріалу

Юлія Назарчук

косметолог KRKR